БОРОТЬБА З НАСИЛЬСТВОМ НАД ЖІНКАМИ
Сьогодні — День проти насильства над жінками.
25 листопада у світі відзначають Міжнародний день боротьби за
ліквідацію насильства щодо жінок. Його було запроваджено ООН з метою підвищення
обізнаності широкої громадськості про системне насильство проти жінок всього
світу ще у 1999 році. Правда в тому, що відтоді ситуація докорінно не
змінилася.
Мільйони жінок в
усьому світі і досі потерпають від насильства, і часто ми навіть не в змозі
оцінити масштаби проблеми, адже насильство над жінками нерідко є прихованим.
Самі жінки можуть замовчувати насильство, що є симптомом глибших проблем у
нашому суспільстві.
У Декларації про усунення насильства проти жінок, прийнятій ООН у 1993 році, постановляється, що
«насильство проти жінок є втіленням історично нерівних владних відносин між чоловіками та жінками, котрі призвели до домінування чоловіків та дискримінації жінок чоловіками та до
недопускання повноцінного розвитку жінок; і тому насильство проти жінок є одним
із ключових соціальних механізмів, з допомогою котрих жінок примушують до
позиції підлеглості стосовно чоловіків». Декларація класифікує
насильство проти жінок у три категорії: насильство, що відбувається в родині
(домашнє насильство), таке, що відбувається в суспільстві, і насильство, яке
чинить чи виправдовує держава.
Насильство стосовно жінок,
зокрема домашнє насильство, — одна з найсерйозніших форм порушення прав
людини в Європі
Боротьбі з насильством проти
жінок та сімейним насильством на міжнародному рівні присвячувались ініціативи
Ради Європи, починаючи з 1990-х років. Багаторічна підготовка та дискусії
закінчились складанням Стамбульської конвенції — законодавчо
закріпленого потужного інструменту, котрий «створює вичерпну законодавчу рамку
та підхід до боротьби з насильством проти жінок» та сфокусований на запобіганні
домашньому насильству, захисті постраждалих та провадженні судових справ над
злочинцями. Документ визнає насильство проти жінок водночас і порушенням прав людини, і формою дискримінації;
встановлює чіткий зв'язок між досягненням гендерної рівноправності та
викоріненням насильства над жінками; включає комплексні міри для запобігання та
боротьби з насильством проти жінок, захисту та підтримки жертв та свідків
насильства (включаючи дітей), покарання кривдників.
Ла Страда-Україна/La Strada-Ukraine
❓Навіщо Україні потрібна ратифікація
Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому
насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульської конвенції)
⠀
➡️ За 2020 рік на Національну гарячу
лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної
дискримінації надійшло
29 511 звернень.
95,7% з них стосувались попередження домашнього насильства.
83,6% - звернення саме від жінок.
⠀
Для держав, які ратифікували Стамбульську конвенцію, запобігання та боротьба з
насильством над жінками не є питанням лише доброї волі - це юридичне
зобов'язання.
⠀
Її основні цілі:
• захист жінок від усіх видів насильства та запобігання, переслідування і
викорінення насильства над жінками та домашнього насильства;
• сприяння викоріненню всіх видів дискримінації щодо жінок, сприяння
рівноправності між жінками та чоловіками та розширення прав жінок;
• захист і допомога всім постраждалим від домашнього насильства та насильства
над жінками;
• сприяння міжнародній співпраці, спрямованій проти цих видів насильства;
• забезпечення підтримки та допомоги організаціям і правоохоронним органам у
співпраці між собою з метою запровадження інтегрованого підходу до викорінення
насильства стосовно жінок та домашнього насильства.
⠀
❗️Ліквідація насильства над жінками повинна
бути ціллю, яка об'єднує всіх нас.
⠀
В Україні діє Закон «Про
запобігання та протидію домашньому насильству», і з початку 2019
року домашнє насильство в нашій країні є злочином. Крім того, Закон передбачає
низку послуг та сервісів, які може отримати людина, що зазнала домашнього
насильства, та гарантує невідворотність покарання для її кривдника.
Куди ж
звернутися людині, яка стала жертвою або свідком домашнього насилля
Для отримання допомоги та
консультацій можна зателефонувати до правоохоронних органів або в правозахисні
організації.
Основні номери:
102 – Національна поліція
України;
103 – швидка медична допомога;
15-47 – безкоштовна цілодобова
«гаряча» лінія для жертв домашнього насильства;
116-123 (з мобільного) та 0 800
500-335 (зі стаціонарного) – безкоштовна національна «гаряча» лінія з
попередження домашнього насильства;
116-111 (з мобільного) та 0 800
500-225 (зі стаціонарного) – національна дитяча «гаряча» лінія
0 800 213-103 – цілодобова
гаряча лінія безоплатної правової допомоги.
Важливо: оскільки, перебуваючи в
одному приміщенні з кривдником, жертва домашнього насилля, не завжди має
можливість розповісти про насильство телефоном (це також особливо актуально під
час карантину), вона може скористатися чат-ботами МВС України
#ДійПротиНасильства у месенджерах:
Телеграм: https://t.me/police_helpbot
Вайбер: https://tinyurl.com/y8rgatt9
Зокрема, чат-бот може допомогти
людині викликати служби допомоги (поліцію і швидку), переадресувати на
спеціалістів безоплатної правової допомоги, які нададуть юридичну консультацію
в онлайн-режимі; надати контакти інших служб допомоги, а також роз’яснити, що
таке домашнє насильство та як йому протидіяти.
Коментарі
Дописати коментар