БОРОТЬБА  З  НАСИЛЬСТВОМ  НАД  ЖІНКАМИ

Сьогодні — День проти насильства над жінками.

25 листопада у світі відзначають Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Його було запроваджено ООН з метою підвищення обізнаності широкої громадськості про системне насильство проти жінок всього світу ще у 1999 році. Правда в тому, що відтоді ситуація докорінно не змінилася. 

Мільйони жінок в усьому світі і досі потерпають від насильства, і часто ми навіть не в змозі оцінити масштаби проблеми, адже насильство над жінками нерідко є прихованим. Самі жінки можуть замовчувати насильство, що є симптомом глибших проблем у нашому суспільстві.

У Декларації про усунення насильства проти жінок, прийнятій ООН у 1993 році, постановляється, що «насильство проти жінок є втіленням історично нерівних владних відносин між чоловіками та жінками, котрі призвели до домінування чоловіків та дискримінації жінок чоловіками та до недопускання повноцінного розвитку жінок; і тому насильство проти жінок є одним із ключових соціальних механізмів, з допомогою котрих жінок примушують до позиції підлеглості стосовно чоловіків». Декларація класифікує насильство проти жінок у три категорії: насильство, що відбувається в родині (домашнє насильство), таке, що відбувається в суспільстві, і насильство, яке чинить чи виправдовує держава.

 

Насильство стосовно жінок, зокрема домашнє насильство, — одна з найсерйозніших форм порушення прав людини в Європі

 

Боротьбі з насильством проти жінок та сімейним насильством на міжнародному рівні присвячувались ініціативи Ради Європи, починаючи з 1990-х років. Багаторічна підготовка та дискусії закінчились складанням Стамбульської конвенції — законодавчо закріпленого потужного інструменту, котрий «створює вичерпну законодавчу рамку та підхід до боротьби з насильством проти жінок» та сфокусований на запобіганні домашньому насильству, захисті постраждалих та провадженні судових справ над злочинцями. Документ визнає насильство проти жінок водночас і порушенням прав людини, і формою дискримінації; встановлює чіткий зв'язок між досягненням гендерної рівноправності та викоріненням насильства над жінками; включає комплексні міри для запобігання та боротьби з насильством проти жінок, захисту та підтримки жертв та свідків насильства (включаючи дітей), покарання кривдників.

 

Ла Страда-Україна/La Strada-Ukraine

Навіщо Україні потрібна ратифікація Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульської конвенції)

➡️ За 2020 рік на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації надійшло
29 511 звернень.
95,7% з них стосувались попередження домашнього насильства.
83,6% - звернення саме від жінок.

Для держав, які ратифікували Стамбульську конвенцію, запобігання та боротьба з насильством над жінками не є питанням лише доброї волі - це юридичне зобов'язання.

Її основні цілі:
• захист жінок від усіх видів насильства та запобігання, переслідування і викорінення насильства над жінками та домашнього насильства;
• сприяння викоріненню всіх видів дискримінації щодо жінок, сприяння рівноправності між жінками та чоловіками та розширення прав жінок;
• захист і допомога всім постраждалим від домашнього насильства та насильства над жінками;
• сприяння міжнародній співпраці, спрямованій проти цих видів насильства;
• забезпечення підтримки та допомоги організаціям і правоохоронним органам у співпраці між собою з метою запровадження інтегрованого підходу до викорінення насильства стосовно жінок та домашнього насильства.

❗️Ліквідація насильства над жінками повинна бути ціллю, яка об'єднує всіх нас.


 В Україні діє Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», і з початку 2019 року домашнє насильство в нашій країні є злочином. Крім того, Закон передбачає низку послуг та сервісів, які може отримати людина, що зазнала домашнього насильства, та гарантує невідворотність покарання для її кривдника.

Куди ж звернутися людині, яка стала жертвою або свідком домашнього насилля

Для отримання допомоги та консультацій можна зателефонувати до правоохоронних органів або в правозахисні організації.

Основні номери:

102 – Національна поліція України;

103 – швидка медична допомога;

15-47 – безкоштовна цілодобова «гаряча» лінія для жертв домашнього насильства;

116-123 (з мобільного) та 0 800 500-335 (зі стаціонарного) – безкоштовна національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства;

116-111 (з мобільного) та 0 800 500-225 (зі стаціонарного) – національна дитяча «гаряча» лінія

0 800 213-103 – цілодобова гаряча лінія безоплатної правової допомоги.

Важливо: оскільки, перебуваючи в одному приміщенні з кривдником, жертва домашнього насилля, не завжди має можливість розповісти про насильство телефоном (це також особливо актуально під час карантину), вона може скористатися чат-ботами МВС України #ДійПротиНасильства у месенджерах:

Телеграм: https://t.me/police_helpbot

Вайбер: https://tinyurl.com/y8rgatt9

Зокрема, чат-бот може допомогти людині викликати служби допомоги (поліцію і швидку), переадресувати на спеціалістів безоплатної правової допомоги, які нададуть юридичну консультацію в онлайн-режимі; надати контакти інших служб допомоги, а також роз’яснити, що таке домашнє насильство та як йому протидіяти.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу