Як з’являється паніка і чому так швидко поширюється
Ірина Губеладзе, кандидат психологічних наук,
докторант лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та
політичної психології НАПН України.
Коли
є будь-яка загрозлива ситуація (у даному випадку інформація про #коронавірус), мозок людини починає швидко
шукати відповіді на гострі для нього питання: що таке коронавірус, наскільки
він небезпечний, як швидко він поширюється, яка ймовірність, що я чи мої
близькі захворіють і помруть, як себе вберегти і т.д.
·
Якщо є інформаційний хаос, дуже багато
суперечливої інформації – від «Все пропало! Ми всі вимремо!» до «Та то всьо
фігня – політичні ігри, штучно створений ажіотаж» – та за умови ТОТАЛЬНОЇ
НЕДОВІРИ до влади, до медицини, через високий рівень міфічності нашого мислення
люди радше схильні вірити у всілякі забобони, фейки, плітки, а ніж шукати
достовірну та вичерпну інформацію на перевірених джерелах. Мозок шукає
інформацію, яка найкраще вкладається в його картину світу.
·
Ще до початку карантину в Україні ЗМІ
нас щедро насичували страшними картинками з далекого Китаю, потім Італії, інші
країни. Так було страшно, але то ж далеко, то ж не в Україні. Коли драматична
картинка вже вбудувалася нашу свідомість, нам говорять: «Окей! А тепер настав
час України. Тільки не панікуйте!». Ну звичайно, тепер усі будуть спокійні і
врівноважені.
·
Низький рівень критичного мислення. Так
вже сталося, що ми звикли вірити абсолютно всій інформації, яка надходить з
телебачення чи у соцмережах. Для нас це як догма. Особливо старше покоління, у
якого слабо або взагалі не сформована навичка піддавати сумніву отриману
інформацію. Тому ми сприймаємо і радо поширюємо будь-які фейки.
·
Емоційно заряджена інформація
сприймається значно легше, бо вона б’є по наших больових точках. У даному
випадку включає наш природній страх смерті. В такому стані підвищується рівень
емпатії, альтруїзму, люди прагнуть допомогти один одному, підказати
«найсвіжішу» і «найважливішу» інформацію, особливо якщо ця інформація «допоможе
комусь врятувати життя». Згадайте новину про оприскування з вертольотів міст.
·
Наслідування. По телевізору показали
пусті полички в супермаркетах. Людина іде в магазин просто купити хліба і
молока або навіть пачку солі, яка справді закінчилася, бачить шалені черги з
набитими візками, або пусті полиці. І полички можуть бути пусті не тому що в
магазині закінчився товар, а тому що люди його хапають швидше, ніж продавці
встигають викладати. Наша друга сигнальна система говорить нам, що є небезпека і
якщо усі беруть, то і мені ж треба.
А
якщо та ж сама людина заходить в магазин і бачить повні полички, спокійних
покупців, вона реагує зовсім по іншому. Така поведінка заразна. Так, запаси
зробити треба, але вони мають бути адекватними. Упаковка солі з 10-15 пачок вам
точно не потрібна. А коли ви купуєте неадекватну кількість якихось продуктів,
запитайте себе: Чи справді мені потрібно стільки товару? Що я з ним робитиму? А
можливо трохи залишити, щоб і іншим вистачило, і паніку не нагнітати?
ЯК
ЗРОЗУМІТИ, ЩО ПОЧИНАЄТЬСЯ ПАНІКА?
З’являється
?страх втратити контролю над собою, безумство;
?страх смерті;
?сильне серцебиття, прискорений пульс;
?підвищується пітливість;
?ускладнюється дихання, задишка, біль у грудях;
?запаморочення, слабкість, непритомність;
?озноб;
?нудота або неприємні відчуття в животі;
?деперсоналізація;
?оніміння кінцівок, блідість.
В
чому її небезпека і шкідливість??В панічному стані суттєво #знижується_критичність і раціональність
мислення. Тобто думаючи, що ми все контролюємо, насправді ми нічого не
контролюємо. І у ситуації, коли треба буде швидко і обдумано приймати рішення,
ми їх прийняти адекватно не зможемо.
?Стан
паніки суттєво #звужує_сприйняття_реальності. Ми думаємо в
межах 1-3 варіантів рішення. Так організм природно економить енергію в
стресовій ситуації. Однак інколи правильне рішення може бути іншим, для цього
треба тільки заспокоїтися і поглянути на ситуацію ширше.
?Будь-яка
стресова ситуація мобілізує ресурси організму. Якщо ми в такому стані
знаходимося 2-3 дні, #організм_сильно_виснажується і може дати
збій. Напевно ви помічали, що після якихось важливих, стресових подій у нашому
житті, наш організм вимагає відпочинку, а часом і звалюється в хворобу.
Знижується імунітет і ми насправді стаємо ще більш вразливими до вірусу.
?Як
результат тривалих або інтенсивних панічних настроїв у деяких людей з часом
можуть проявлятися #панічні_атаки або актуалізуватися
хвороби в ремісії.
? сам
по собі #суспільний_хаос, який спричинений колективною
панікою, небезпечний. Ми самі своєю поведінкою перекреслюємо усі заходи, які
робить держава для попередження поширення вірусу.
“Я
ХОЧУ ВИРВАТИСЯ З ЦЬОГО КОЛА, АЛЕ ЯК?”
Володіючи
цими нескладними ТЕХНІКАМИ ви зможете допомогти собі і близьким людям здолати
паніку
·
зконцентруйтеся на відчуттях, які
відчуваєте прямо зараз:
·
що ви чуєте? (спів пташок, шум машин за
вікном, працюючу пральну машину, дитячий сміх….)
·
що ви відчуваєте на запах? (запах
приємний, неприємний, щось смачно пахне…)
вам холодно, тепло, жарко?
·
що ви відчуваєте на рівні свого тіла?
(важкість плечей, журчання в животі, поколування ноги…)
·
дихайте глибоко і повільно не менше 5
хв., наприклад за принципом «квадрату», на рахунок 4 (вдих) – 4 (затримка
дихання) – 4 (видих) – 4 (затримка). Зконцентруйтеся на своєму диханні.
Уявляйте як повітря наповнює ваше тіло, забирає в ньому весь негатив, тривогу,
шкідливі мікроорганізми, хворобу і з видихом виводить з організму.
·
чітко визначте, що в зоні вашої
відповідальності, а на що ви вплинути не можете. Наприклад, залишитися зайвий
раз вдома і мити руки ви можете, а от врятувати нещасних хворих в Італії скоріш
за все ні. Прийміть той факт, що не все у ваших силах і зосередьтесь на тому,
що ви реально можете зробити.
·
зробіть інформаційний детокс. Обмежте
час перегляду новин і соціальних мереж. Уся найнеобхідніша інформація до вас
дійде, навіть якщо ви прочитаєте новини 1 раз на день на одному достовірному
ресурсі. Відфільтруйте сайти, ресурси, канали, які ви читаєте, і яким
довіряєте. Дуже бажано, щоб це були достовірні джерела. Наприклад, про
актуальну ситуацію в країні краще читати на офіційних сторінках Уряду, МОЗ і
т.д.
Самі не поширюйте фейкову інформацію, розганяючи паніку серед своїх знайомих.
Не впевнені в її достовірності на 1000%, не поширюйте.
·
якщо у вашому оточенні є люди, які у
спілкуванні нагнітають паніку, тимчасово обмежте своє спілкування з ними,
бажано пояснити чому .
·
коли ми відчуваємо сильну тривогу,
важливо не замикатися, а визнавати свій стан і ділитися своїми переживаннями з
близькими людьми. Але якщо у вашому оточенні немає людей, здатних спокійно вас
вислухати і заспокоїти, а ваші розмови скоріше закінчаться поширенням паніки,
краще зверніться до психолога або долучайтесь до груп підтримки. Такі зараз
активно діють онлайн. Ви і проговорити свої страхи, почуття зможете, і
поширення паніки уникнете.
·
займіться домашніми буденними справами.
Нарешті у вас є час перебрати речі, прибрати, пересадити квіти, прибити
поличку, приділити час своїм рідним. Дістаньте нарешті шахи (чи будь яку іншу
гру) з верхньої полиці шафи, пограйте з дитиною, поспілкуйтесь з чоловіком/дружиною,
влаштуйте сімейний вечір, помрійте разом про майбутній відпочинок чи якісь інші
важливі речі у вашому житі Важливо повернутися до свого найближчого кола
спілкування, зосередитися на ваших потребах.
·
згадайте, що ви на карантині не
відпочиваєте, а дистанційно працюєте, тому переключайтеся на свої робочі
завдання, які нікуди від вас не діваються
·
більше уваги приділіть своєму тілу,
фізичній активності, різного роду активностям через фізичну дію, тобто
прибирання, ремонтування, малювання, танці, фітнес, висаджування квітів,
масочки, приймання ванни тощо. Усі негативні емоції і переживання ви будете
виводити на зовні через дію.
·
потурбуйтесь про інших. Чи то ваші
рідні, чи то сусіди – групи ризику. Звичайно, якщо ті інші не проти. Допомога
іншим суттєво знижує наш стрес і дає відчуття контролю ситуації, якого нам
зараз дуже бракує.
·
подивіться фільм онлайн, на який давно
збиралися, чи почитайте книжку, але не апокаліптичні сюжети, а щось легке,
життєствердне.
·
по можливості гуляйте на вулиці у
безлюдних місцях, в лісі, парку, біля річки, принаймні виходьте на балкон.
Свіже повітря, сонце, розквітаюча природа надихають нас і дарують
позитивний настрій.
Якщо
вам важко впоратися самостійно, звертайтесь до психолога. Консультації можна
проводити і онлайн
І
звичайно ж не забувайте стежити за гігієною і дотримуватися правил карантину
Коментарі
Дописати коментар