Практичний психолог Алла Гоголь

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА ПРИ ПІДГОТОВЦІ ТА ЗДАЧІ ДПА ТА ЗНО Поради психолога учням під час підготовки до ДПА Почнемо з найбільш загальних  рекомендацій . 1 . Не скорочуйте час на сон . Якщо ви будете спати менше, ніж потрібно вашому організму, це приведе до зниження продуктивності інтелектуальної діяльності, і ви не зможете компенсувати ці втрати, навіть доклавши героїчних зусиль 2.  Залишайте час на короткий відпочинок.  Ви засвоїте більше інформації, якщо під час підготовки будете робити короткі перерви. Їх можна використати для прогулянок, занять спортом, спілкування з товаришами. 3.  Якщо є така можливість, об’єднайтесь з одногрупниками в групу з 3-4 осіб . Розподіліть між собою питання, які кожен буде готувати. Потім, коли ви зустрінетесь, обміняйтесь інформацією, це ефективніше і цікавіше ніж підготовка на самоті. 4 . Налаштовуйте себе на успіх.  Коли людина програмує себе на невдачу, посилюється тривога, внаслідок чого погіршується настрій, зникає бажання готуватися до

Громадська  організація «Ла Страда - Україна». Національна дитяча гаряча лінія н ад ає консультації в телефонному та онлайн - режимах в будні дні з 12:00 до 20.00 :   короткий номер 116 111 ( безкоштовно з мобільних телефонів ), 0 800 500 225 ( безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів ). 

ЯК ВИЙТИ З КАРАНТИНУ ЩАСЛИВИМ У кризовій психології виокремлюють кілька етапів виходу з кризового стану.  Вихід у кожного буде свій, особливий. Це залежатиме від стресостійкості кожного з нас. Перший етап – шоковий. Хтось зупиняється в діях, панікує. У багатьох вмикається тваринний інстинкт самозбереження. При цьому людина не може раціонально обдумувати проблему. Другий етап – заперечення. Від початку карантину це тривало досить довго. Навіть зараз багато хто заперечує той факт, що загроза для здоров’я країни таки є. Багато хто не дотримується вимог карантину. Причиною є властиве багатьом заперечення ситуації і відсторонення від проблеми за принципом «моя хата скраю…» . Яскраво виражався етап агресії. Він був помітним ще до карантину. Бійки в маршрутках, сварки з тими, хто з ГРВІ ходив на роботу, знаходився у громадських місцях. Люди гнівалися на владу, перекладали відповідальність на інших, звинувачували когось у своєму нещасті. З часом робили винними і себе, тому щ

Притча. Найцінніше, що можемо залишити після себе дітям – навчити мистецтву бути щасливими! Якось курною дорогу мандрував старий і навчений життям чоловік. Він не поспішав: то зупиниться, щоб помилуватися птахами в небі, або послухати їх спів, то подивиться на польові квіти, що ростуть уздовж дороги, затамувавши подих насолоджувався їх запахом. Раптом він побачив чоловіка, який йшов йому назустріч і ніс на плечах важку поклажу. Одного погляду на нього було достатньо, щоб зрозуміти, наскільки йому важко. – Чому ти вибрав собі шлях тяжкої праці та нескінченних страждань? – запитав зустрічного старий. – Я страждаю не просто так! Я терплю випробування для того, щоб моїм дітям і онукам довелося жити в благополуччі і щастя, – відповів нещасний. – Усі мої предки робили це: прадід прирікав себе на непосильна працю заради діда, дід гарував заради батька, батько тягнув лямку заради мене, а я буду терпіти страждання заради благополуччя моїх дітей. – Скажи, а хтось із членів вашої р

Способи емоційної саморегуляції Для того щоб зменшити емоційне напруження та навчитися керувати своїми емоціями, можна використовувати кілька поданих нижче способів. 1. Мускулатура Найпростіший, але достатньо ефективний спосіб емоційної саморегуляції — розслаблення мімічної мускулатури. Навчившись розслабляти лицьові м`язи, а також довільно і свідомо контролювати їх стан, можна навчитися керувати і відповідними емоціями. Вправи для релаксації м`язів особи включають завдання на розслаблення тієї або тієї групи мімічних м`язів (лоба, очей, носа, щік, губ, підборіддя). Суть їх — у чергуванні напруження і розслаблення різних м`язів, щоб легко було запам`ятати відчуття розслаблення за контрастом із напруженням. Вправи виконують за активної спрямованості уваги на фази напруження і розслаблення за допомогою словесних самонаказів, самонавіяння. Після такого тренування можна легко за уявним наказом у потрібний момент розслабити всі м`язи. 2. Дихання Важливим резервом у стабілізац

Класифікація емоцій Емоції класифікують за знаком, інтенсивністю та деякими іншими ознаками. За знаком емоції поділяють на позитивні й негативні. До позитивних належать: задоволення, радість, захоплення, милування та ін. До негативних – незадоволення, обурення, гнів, ненависть, переляк, туга, роздратування тощо. Позитивні й негативні емоції завжди характеризуються певною інтенсивністю – силою їхнього виявлення (від ледь відчутного до бурхливого). За впливом на рівень активності людини німецький філософ І. Кант поділяв емоції на стенічні й астенічні. Стенічні емоції  (від грецького слова «стенос» – сила) – ті, що посилюють активність, пожвавлюють людину, спонукають її до діяльності (радість, упевненість, тріумф, страх, злість). Астенічні емоції  (від грецького слова «астенос» – слабкість, безсилля) –ті, що пригнічують людину, послаблюють її активність, демобілізують (страждання, зневіра). Емоції також поділяють на первинні і вторинні. Людина, як і тварина, народжується