Самосаботаж: як його розпізнати і що з ним робити...

Самосаботаж - це тонкий підсвідомий механізм протидії змінам, що не дає нам виходити із зони комфорту.

Зона комфорту - це звична, складена роками ситуація внутрішнього самоусвідомлення. Це не означає, що в цій зоні все добре... ні, швидше - звично. Рідні і до болю знайомі страхи, проблеми, переконання, з якими ми відчуваємо себе досить спокійно і передбачувано.

Але при активному розвитку в будь-якій сфері життя неминуче виникає невизначеність, нестабільність і невідомість. Тобто рухатися хочеться, але страшно. Ось на стику цих "хочеться" і "страшно" виникає самосаботаж.

Фактично - це ті страхи, внутрішні рамки і обмеження, які нами не усвідомлюються, але при цьому роблять сильний вплив на наше життя.

Потрібно відрізняти самосаботаж від:
- нестачі енергії (фізична стомлюваність);
- нестачі душевних сил (емоційні переживання).

У цих випадках відмова від будь-якої діяльності - це просто об'єктивна реальність, наслідок перевантаження.

Самосаботаж тим і відрізняється, що ми можемо, але не хочемо робити певні дії. Це несвідома і часом нелогічна поведінка, яка віддаляє нас від результату.

Проявлятися самосаботаж може:
- у відкладанні «на потім», відсутності часу;
- у пошуку причин, за якими Вам це «не потрібно» або Ви «не можете» цього зробити;
- у великій кількості «термінових справ»;
- у бажанні відволіктися на чай/інтернет і т.п;
- у бажанні заснути прямо в процесі);
- у бажанні спати довше/частіше/без причини;
- у хворобах;
- у «відсутності» грошей на це;
- у жалості до себе;
- у різкій втраті інтересу і т.д.

В результаті процес не рухається, а Ви все більше розчаровуєтеся в собі і своїй самодисципліні.

Чим це небезпечно?
Ми будуємо незадоволення собою, витрачаємо на нього нашу цінну енергію. Але ще важливіше - ми починаємо втрачати цілісність. З'являється «я» яке лінується, і «я», яке спостерігає за цим і закликає до відповідальності. А в такому протистоянні не буде переможця - це лише ґрунт для комплексів і переживань.

Що робити?
По-перше, зрозуміти, що самосаботаж - це не ворог, це частина нас. І те, що він проявляється - це добре! Це ще один дзвіночок, що сповіщає про внутрішній конфлікт. Вже лише те, що ми цей конфлікт виявляємо і дістаємо на поверхню - половина шляху до успіху!

Побачити страхи.
1. Без негативу просто прийняти цей факт як є. Погодитися з процесом самосаботажу.
2. Визначити, що конкретно викликає самосаботаж. Задати собі питання: «Що в моєму розвитку для мене зараз найважливіше?». Швидше за все, це і є причина самосаботажу.
3. Поставити собі питання: «Що поганого (страшного) може статися, якщо я це зроблю?». І написати список всього того, що підніметься зсередини у відповідь на це питання. Довго думати не треба. Зазвичай найважливіше спливає відразу.
4. Подивитися на свої страхи - ось над чим реально треба працювати. Можливо, деякі з них здадуться нам смішними. Так чи інакше, це те, що гальмує наш подальший розвиток. І цьому треба приділити час!
5. Повернутися до основного процесу, який ми саботуємо. Нам потрібно розбити його на дрібні кроки і зробити найперший і маленький крок негайно! Можливо, нам буде потрібно багато перших маленьких кроків, поки ми будемо працювати з причинами саботажу)

Якщо ми саботували свою творчість - потрібно зробити крок в напрямку його розвитку; якщо ми саботували якісь практики - прямо зараз провести приємну медитацію або просто продихати свій страх. Якщо ми саботували життєві зміни, залишаючись на ненависній роботі - почати робити кроки в бік кращого для себе!

І постійно слухати себе - що там всередині не дає йти вперед?

Перед тим, як зайнятися справою, яка запускає процес самосаботажу, важливо знову згадати причини цього саботажу. Усвідомити, що раз він виникає в цьому напрямку, то найімовірніше - це те, що нам найбільше і потрібно на даному етапі нашої еволюції. З цими позитивними і надихаючими думками можна братися за справу!

Саботаж - це завжди канікули від активної дії, будь то духовні практики або рішення змінити життя. Це не обговорюване вище, це просто наш вибір на якийсь період часу. І цей процес, яким би він не здавався, дозволяє нам зрозуміти цінність усвідомленого вибору - коли ми, нарешті, готові встати і зробити щось прекрасне, щось цінне!