Психолог це…. Працюючи не один рік практичним психологом, я часто стикаюся з ситуацією, що більшість моїх співрозмовників не зовсім правильно розуміють, хто такий психолог і навіщо він узагалі потрібен. У нашій країні дуже мало інформації про значення, важливість та можливості психологів‑практиків. Важливо знати, чим відрізняється психолог від психотерапевта чи психіатра. Для більшості немає ніякої різниці. Побутує думка, що всі вони працюють із психами. Найчастіша реакція на слово «психолог»: «мені це не потрібно», «моя дитина що психічно хвора?» або «що я — псих?». Навіть якщо людина розуміє, що в неї є певні проблеми, вона не поспішає звертатися за допомогою, бо не знає куди і до кого. Є, звісно, варіант: можна звернутися до психолога. Але хто ж він такий? Багато з тих, хто обрав саме цей шлях, стикаються з такими стереотипами: • до психологів ходять одні «психи»; • до психологів ходять слабаки; • я сам собі психолог або мій друг найкращий для мене психолог; • психол
Публікації
ПОРАДИ ПЕДАГОГАМ У РОБОТІ З АГРЕСИВНИМИ УЧНЯМИ 1. Не сваріть агресивного учня за те, що він посмів гніватись на вас, зрозумійте його обурення: допоможіть усвідомити і сформулювати свої претензії до вас. 2. Дочекайтесь коли емоції вщухнуть, і тільки тоді розкажіть агресивному учневі, що його агресія непотрібна у цій ситуації, все можна вирішити іншим, спокійним тоном. 3. Учіть учня розуміти себе й інших. Якщо учень навчиться усвідомлювати свої почуття і почуття інших, він зможе свідомо обирати форми боротьби і захисту. 4. Спостерігайте за собою, щоб інколи ви самі не стали взірцем агресивної поведінки. 5. Залучайте батьків, з’ясуйте, чи вони не подають негативного прикладу.
ПОРАДИ ПЕДАГОГАМ У РОБОТІ З ГІПЕРАКТИВНИМИ УЧНЯМИ 1. Введіть знакову систему оцінювання. Хорошу поведінку і досягнення винагороджуйте, не жалійте для таких учнів схвалення. 2. Намагайтеся частіше проводьте хвилинки активного відпочинку з легкими вправами і релаксацією. 3. В кабінеті бажано мати мінімальну кількість предметів, які можуть відволікати увагу. 4. Спрямовуйте зайву енергію гіперактивних учнів на виконання корисних справ (зібрати або роздати зошити чи завдання, вимити дошку …) 5. Введіть інтерактивні форми занять з використанням елементів гри, змагань. Більше давайте творчих завдань, уникайте монотонної діяльності. 6. Давайте лише одне завдання за раз. Якщо учень має виконати велике завдання, нехай воно буде у вигляді послідовних частин. Періодично контролюйте хід роботи над кожною частиною, вносячи відповідні корективи. 7. Створюйте ситуації успіху, в яких учень міг б проявити свої сильні сторони. Навчіть її к
ПОРАДИ ПЕДАГОГАМ У РОБОТІ З ТРИВОЖНИМИ УЧНЯМИ 1. Доручення для тривожних учнів мають відповідати віку, складні завдання прирікають учня на невдачу, зниження самооцінки. 2. Підтримуйте, говоріть про свою впевненість у тому, що учень зможе виконати завдання. 3. Не порівнюйте досягнення учня з успіхами інших, дуже важливі оптимістичні прогнози. 4. Не допускайте ситуацій змагання, публічного виступу. 5. Зменшити або усунути тривожність учня можна за допомогою малювання, фізичних вправ, етюдів, читання художньої літератури, ігрової терапії, музикотерапії.
ПОРАДИ ПЕДАГОГАМ У РОБОТІ З ЗАМКНЕНИМИ УЧНЯМИ 1. Розширюйте коло спілкування учня, знайомте з новими учнями першими 2. Наголошуйте на перервах про користь спілкування, розпитуйте учня, що нового він дізнався, розмовляючи з іншими. 3. Прагніть стати для замкненого учня взірцем людини, яка ефективно спілкується, що дуже допомагає їй ужитті. 4. Залучайте (якомога частіше) до групових форм роботи, давайте завдання для колективної роботи. 5. Ніколи не протиставляйте замкненого учня колективові, припиняйте зневажливі зауваження одногрупників.
Поради педагогам щодо корекції поведінки дезадаптованих учнів 1. Рекомендації по організації комунікації: · Будувати спілкування на основі руйнування психологічних бар’єрів (вікових, соціально-психологічних, інтелектуальних, мотиваційних, естетичних, емоційних) · Дотримуватись принципів: більше уваги і вимогливості до особистісного виховання · Розуміння внутрішнього стану ситуаційного настрою, врахування їх у процесі взаємодії · Дотримуватись неформального спілкування · Вміти передавати особисту зацікавленість, доброзичливість, щире бажання допомогти учневі у розв’язанні його проблем. 2. Рекомендації щодо використання ефективних методів виховної роботи: · Способи виховної роботи - наслідування, навіювання, навчання – зумовлюють такий вплив на особистість при якому вихователь, на позитивний потенціал учня, спонукає його діяти певним чином, при цьому самому вихованцю здається, що він діє власним бажанням.