СМІХ ПРОДОВЖУЄ ЖИТТЯ
Гелотологія (від грецького gelos – сміх) – наука, яка досліджує вплив
сміху на людський організм. Одночасно сміхотерапію визначають як напрям
соціальної психології, в якому сміх визначається як засіб впливу на особистість
для зняття напруги, стресу, та здійснюється під час проведення тренінгів та
спільних вправ з використанням сміху.
Сміх
– це лікувальний засіб, яким людину нагородила сама природа. Він допомагає
успішно лікувати захворювання та знімати напруження з 80 груп м’язів, активізує
дихання, тренує серце і легені, надзвичайно активно насичуючи їх киснем, сприяє
розслабленню м’язів обличчя і всього тіла; покращує кровопостачання до всіх
органів, знижує кров’яний тиск, підвищує рівень антитіл та білих
кров’яних клітин в імунній системі, підвищує опір інфекціям; покращує психічне
здоров’я, допомагає справлятися з наслідками стресу, знижує рівень гормонів
стресу; підвищує активність лейкоцитів крові і змінює її хімічний баланс, що
забезпечує утворення хімічних елементів, необхідних для зміцнення пам’яті та
активізації розумових процесів, поліпшує здатність до концентрації під час діяльності.
Окрім того, сміх сприяє розвитку водночас трьох сутностей особистості:
фізичної, психологічної, духовної.
На
біохімічному рівні це пов’язано з інтенсивним виробленням нейромедіаторів
серотоніну та дофаміну:
по-перше,
сміх викликає в організмі комплексний біохімічний процес, при якому знижується
викид «стресових гормонів» – кортизону та адреналіну, та стимулюється виділення
власних морфінів організму – ендорфінів (так звані «гормони щастя»). Останні
знижують відчуття фізичного та душевного болю, викликають почуття задоволення;
по-друге,
невролог Уїльям Фрай з медичної школи Стенфордського університету розглядає
сміх як особливий спосіб дихання, при якому вдих стає більш тривалим та
глибоким, а видих, навпаки, скорочується, при цьому його інтенсивність дозволяє
легеням
повністю
звільнитися від повітря. У порівнянні із звичайним диханням, газообмін
прискорюється у 3-4 рази. Французький лікар Генрі Рубінштейн вважає, що під час
сміху таке «правильне» дихання допомагає долати почуття страху;
по-третє,
американськими вченими встановлений ще й зв’язок між активністю м’язів обличчя
та кровопостачанням головного мозку.
Самі
м’язи обличчя у порівнянні з іншими м’язами тіла використовуються менше. Коли
людина посміхається, потік крові до мозку посилюється, мозок отримує більше
кисню, що позитивно відбивається й на емоційному стані;
по-четверте,
сміх активізує особистісний естетико-творчий потенціал людини: сміх активізує
лімбічну систему мозку, об’єднує праву та ліву півкулі, підвищує творчі
здібності та вміння вирішувати різноманітні проблеми та покращує зовнішній
вигляд людини: тонізує м’язи обличчя. Проведеними дослідженнями доведено, що
людина, яка щиро сміється, вирізняється щирістю, готовністю прийти на допомогу,
а також здатністю любити;
по-п’яте,
сміх може виступати як своєрідний захисний механізм для мозку людини. Той, хто
під час стресу не падав духом, а навпаки, перебував у позитивному настрої,
ставав більш успішним під час вирішення проблем. Саме тому така реакція й
закріпилася у людській поведінці.
До
того ж, сміх – дуже корисна фізична вправа, яку за своєю ефективністю можна
порівняти хіба що з гарним аеробним навантаженням.
Виокремлюють
4 напрямки сміхотерапії (гелотології):
Класична сміхотерапія. Сміхотерапевт проводить
індивідуальні та групові заняття, на яких люди сміються: їм розповідають
анекдоти, смішні історії, слухають сміх, дивляться комедії тощо. Представники
цього напрямку сміхотерапії рекомендують також частіше пригадувати смішні
епізоди власного життя й навіть заводити власні «Щоденники гумору».
Крім гуморесок, які викликають сміх, гелотологи вважають за корисне
прослуховування чужого сміху. Наприклад австрійська спільнота хвороб,
пов’язаних із депресією, випустила лікувальний компакт-диск, на якому записано
20 хвилин сміху відомих людей. При цьому представники цієї організації
підкреслюють, що цей диск є результатом кропіткої наукової
праці, й що він дійсно допомагає у боротьбі з депресією.
Медична клоунада. Медичні клоуни влаштовують вистави перед маленькими
пацієнтами лікарень, що сприяє швидшому одужанню хворих. Цей напрям був
заснований у 80-ті рр. директором бостонського цирку «BigAppleCircus» Майклом
Крістенсеном. Зараз «швидка допомога клоунів» – надзвичайно популярне явище у
світовій практиці. Клоуни одягають білі халати, приїздять до лікарень та
влаштовують «обходи» для хворих дітей, пародують дії лікарів. В ізраїльському
місті Цріфіне створені курси «медичних клоунів». Попит на таких фахівців
надзвичайно високий у всіх великих медичних центрах країни.
Йога сміху. Її розробили індійські медики, зокрема бомбейський
лікар Мадан Катаріа. Основна ідея – навчити людину сміятися легко та
невимушено, природно й часто. Під час занять з пацієнтами практикують різні
види сміху, причому не тільки відомі («сміх-
привітання»,
або «сміх – вибачення»), але й досить несподівані («сміх лева», «сміх миші»,
«сміх замка дверцят»). Характерною особливістю цього напрямку сучасної
сміхотерапії є її комерціалізованість. Досить відомою є медитаційна колективна
терапія «Містична троянда», яку вигадав містик Ошо (Японія). Вона триває три
тижні. В перший тиждень
люди
щовечора збираються гуртом на три години та сміються без будь-яких на те
причин, «заводячи» один одного. На другому тижні – по три години плачуть, на
третьому – сидять у тиші та споглядають, це – завершальний, закріплюючий усе
попереднє, етап. Все це можна зробити й екстерном – за три години (хоча ефект
не такий міцний, проте
це
набагато краще, ніж носити у собі пригнічені емоції): годину – сміятися, годину
– плакати, годину – помовчати та поспостерігати із заплющеними очима.
Провокативна терапія сміхом. Автор ідеї незвичайного
використання сміху та гумору у подоланні проблем Ф. Фареллі, автор книги
«Провокативна терапія» (1974 р.). Сутність методу полягає у тому, що
психотерапевт замість того, щоб щиро «професійно» поспівчувати клієнтові,
гіперболізує його проблему та демонструє її абсурдність. Коли «нещасній людині»
вдається відчути безглуздість ситуації та посміятися над собою, знаходиться
рішення. Згідно з методом Фареллі, саме занадто серйозне ставлення до наших
«бід та нещасть» й заважає нам позбутися їх.
З
метою покращення здоров’я людей в багатьох країнах світу впроваджують
сміхотерапевтичні методики: в Америці деякі клініки мають спеціально обладнані
«кімнати сміху»; у Німеччині створено об’єднання клоунів-лікарів, які
відвідують дітей, хворих на рак; у Бразилії (м. Форталеза) відкриті спеціальні
сміхотерапевтичні курси, на яких лікують пацієнтів, що
страждають на стреси та депресії; у Індії (м. Мумбас) відкрилось більше 500
клубів, які відвідують лише з єдиною метою – повеселитися; Пентагон запровадив
посаду інструктора зі сміху для родичів військовослужбовців, які перебували у
Іраку; у Парижі та інших містах Франції за останні роки відкрилося близько трьох
десятків клубів сміху, які відвідують тисячі пацієнтів; м. Штуттгарт – визнана
столиця сміхотерапії, де відбуваються міжнародні Конгреси лікувального сміху.
Сміх поділяється на:
•
сміх А (ха-ха) – буде означати вислів задоволення і
радості;
такий сміх є одним з різновидів здорового сміху.
•
сміх Е (хе-хе) – вважається заздрісним і висловлює
презирство
і зловтіху;
•
сміх І (хі-хі) – іронічний. Так сміються люди, яким є що
приховувати;
•
сміх О (хо-хо) – у ньому вловлюється критика, сумнів
і протест;
•
сміх У (ху-ху) – висловлює прихований страх і боягузтво.
характерний для тих людей, які мають певні забобони і дуже
бояться критики зі сторони.
“Сміхові” вправи:
1. Посміхніться і утримуйте посмішку. Хід думок і навіть настрій почнуть поліпшуватися – і ось вже воша усмішка стане
не награною, а справжньою.
2. Затисніть між зубами шматочок цукру так, щоб рот був трішки відкритим, як при усмішці. Обличчя стане трохи
кумедним, дивіться на себе в дзеркало 5 хв. Вправа стимулює появу посмішки.
3. Почніть з трьох коротких “ха” і
змусьте себе посміятися деякий час. Ви здивуєтесь, як швидко “надуманий” сміх може
перерости в справжній.
4. Закріпіть на носі клоунський ніс та
зробіть різні мімічні рухи м’язами обличчя. Лицьова міміка протягом
5 хв буде сприяти покращенню настрою.
5. Практикуйте гучний сміх з реготом
(якщо, звичайно, він нікому не завадить)
ви відразу відчуєте незвичайний приплив енергії в усьому тілі.
6. “Тох-тібідох” Партнери
одночасно повторюють “тох-тібідох”, дивлячись в очі один одному до тих пір,
поки не розсміються. Звукове сполучення “тох-тібідох” не є випадковим, воно
завжди викликає посмішку.
7. “Частини тіла, які сміються” Учасники
сидять (лежать, стоять) у колі. Ведучий говорить: “Уявіть собі, що все ваше
тіло, кожна його частинка вміють
сміятися. Як сміється ваша права (ліва) рука, очі, вушка, животик.
8. “Смішні рухи” Під музичний супровід
ведучий пропонує дітям вигадати смішні кроки, смішно пострибати, пройти вперед
спиною, смішно лягти на підлогу і встати,
проспівати смішні звуки, затанцювати тощо.
9. “Малювання посмішки” Пропонується
пригадати найсмішнішу історію або випадок з життя та намалювати посмішку у
повітрі: руками, ліктем, підборіддям, очима, язичком, стопою тощо.
Наші комплекси, проблеми, страхи
осідають у тілі у вигляді напружень,
блоків, затискачів, перетворюючи тіло в жорсткий панцир, відокремлюючи себе від
почуттів і тілесних переживань, що і робить нас менш живими та радісними.
Сміх – це спосіб розкріпачення,
звільнення людини від тортур будь-яких норм. Радість життя або життєрадісність
– це не стільки ознака здоров’я, скільки найдієвіший засіб, який
реально може позбавити від хвороб.
Коментарі
Дописати коментар