3 грудня

Міжнародний день людей з особливими потребами

Люди з інвалідністю не називають себе інвалідами, в цивілізованих демократичних країнах з високою культурою людських відносин, до таких людей ставлення як до людей з особливими потребами, які потребують додаткової уваги суспільства.

Мета, заради якої цей день був проголошений, – це дотримання прав людини і участь інвалідів в житті суспільства. Ця мета була поставлена у Всесвітній програмі дій відносно інвалідів, прийнятою Генеральною Асамблеєю.

Проведення Міжнародного дня людей з інвалідністю спрямовано на привернення уваги до проблем цієї категорії суспільства, захист їх гідності, прав та благополуччя, на переваги, які отримує суспільство від участі інвалідів в політичному, соціальному, економічному і культурному житті. В Україні проведення цього дня встановлене Указом Президента, починаючи з 1993 року.

Звичайно, цей день не можна називати святковим, проте він підкреслює необхідність досягнення забезпечення рівних прав інвалідів і їх участі в житті суспільства. Міжнародний день людей з інвалідністю – день підведення підсумків зробленого для цієї категорії громадян, аналізу фактичного становища людей з особливими потребами в суспільстві і визначення планів щодо поліпшення їх життєвого рівня.

Значна робота по реабілітації людей з інвалідністю проводиться центрами соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, які знаходяться в сфері управління Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції. У рамках цієї дати Центри проведуть відповідні заходи: виставки творчих робіт інвалідів, участь в організації спортивних змагань спортсменів-інвалідів, тренінгові заняття з дітьми з обмеженими можливостями, концерти художньої самодіяльності за участі дітей і дорослих з фізичними вадами, зустрічі з учасниками бойових дій з приводу інформування щодо надання державних гарантій захисту їх прав та законних інтересів, заняття з психологічної підтримки і програми вирівнювання можливостей та інше.

Інвалідність – це не вирок! Таким людям тільки важлива постійна увага й турбота суспільства!

Людина з інвалідністю — не з касти недоторканих, а звичайна людина з неповторним характером, своїми слабкостями та сильними сторонами, своїми мріями. Люди з інвалідністю — нічим не кращі й не гірші від усіх інших людей. Усі різні — усі рівні.