«Благополуччя та безпека жінок»

 

.За дослідженням, в Україні 67% жінок пережили психологічне, фізичне або сексуальне насильство. Найчастіше кривдниками виступають попередні партнери, однак 15% жінок вказали, що і теперішні співмешканці спричиняють їм фізичне чи моральне насильство.

Масштаб проблеми

Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого, якщо ці дії порушують права і свободи людини та завдають їй моральної шкоди чи шкоди її фізичному та психічному здоров’ю.

Домашнє насильство над жінкою – проблема світового рівня.

У січні 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який став поштовхом для розробки інших нормативно правових актів з протидії домашньому насильству. Тепер кримінальна відповідальність за подібні дії – до двох років позбавлення волі.

Внесені зміни до Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і
чоловіків», якими було закріплено поняття «насильство за ознакою статі» та його визначення, а також створено підґрунтя для формування механізмів запобігання та
протидії гендерно зумовленому насильству.

В Міністерстві охорони здоров’я розроблено порядок проведення та документування
медобстеження постраждалих осіб від домашнього насильства або осіб, які ймовірно постраждали від нього, та надання їм меддопомоги.

В поліції створено спеціальні мобільні групи, які пройшли навчання, як поводитись
та що робити під час викликів на «сімейні конфлікти».

Звернень побільшало

Представники ОБСЄ зазначають, що з 2017 року кількість звернень до поліції та на гарячу лінію збільшилась на 20%. Це не означає, що насильства стало більше – це свідчить про те, що жертви починають протидіяти. Насправді лише 50% жінок повідомляють про вчинені над ними дії. Основна причина мовчання – переконання, що про сімейні негаразди потрібно мовчати.

За даними поліції, у 2019 році в Україні  зареєстровано 115 тис. викликів, складено 90
тис. протоколів, виписано 9 тис. заборонних приписів. 67 тис. кривдників
перебуває на обліку в правоохоронних органах.

Які дії не можна терпіти?

Фізичне насильство:

ü Побої,стусани, штовхання.

ü Перешкоджання вільному пересуванню.

ü Примус до вживання алкоголю чи наркотиків.

ü Створення ситуацій, що несуть ризик чи загрозу життю та здоров`ю.

ü Погрожування зброєю чи іншими речами, що можуть завдати фізичної шкоди.

ü Позбавлення допомоги під час хвороби чи вагітності.

ü Перевезення до іншого місця в межах країни чи за кордон шляхом обману або примусу.

Психологічне насильство:

ü Погрози вбивством чи каліцтвом (в тому числі дітей).

ü Словесні образи та приниження жестами й мімікою.

ü Погрози відібрати дітей.

ü Шантаж та маніпуляції, введення в оману для власної вигоди.

ü Булінг (цькування, переслідування, залякування).

ü Постійний та цілковитий контроль.

ü Зневага до особистості.

ü Постійна критика та насмішки.

ü Безпідставні звинувачення та формування почуття провини.

ü Обмеження у контактах із близькими та друзями, у виборі кола спілкування.

ü Нехтування правом на честь та гідність.

ü Безпідставні ревнощі, обвинувачення у зраді.

ü Дискримінація через переконання, віросповідання, походження, статус.

ü Примушування до спостерігання за насильством над іншими людьми чи тваринами.

ü Погроза позбавити житла або особистого майна.

Сексуальне насильство:

ü Примушування до небажаних статевих стосунків.

ü Торкання інтимних частин тіла без згоди.

ü Змушення до статевого акту з іншою людиною.

ü Примус до неприйнятних для вас форм сексу.

ü Нав`язування відвертого стилю одягу або поведінки всупереч бажанню.

ü Примушування до спостерігання за статевими актами між іншими людьми.

ü Примушування до участі у створенні чи перегляді порнографічних матеріалів.

Економічне насильство:

ü Позбавлення їжі та води.

ü Обмеження доступу чи позбавлення житла.

ü Пошкодження особистого майна.

ü Перешкоджання у доступі до необхідних послуг.

ü Позбавлення власних коштів, інших матеріальних цінностей.

ü Майновий шантаж.

ü Заборона працевлаштовуватись, навчатись.

ü Примушування до жебрацтва.

 

Що робити, якщо ви стали жертвою домашнього насильства

Ø Викличте поліцію за номером 102.

Ø Зателефонуйте на Національну “гарячу лінію” за номером 0800 500 335 або 116 123 з мобільного.

Ø Якщо ви потребуєте медичної допомоги, одразу звертайтесь до лікарні чи поліклініки. Звідти інформацію передадуть до поліції.

Ø Зверніться до центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Там фахівці нададуть психологічні консультації.

Ø Якщо у сім`ї є діти, які стали жертвами насильства або були його свідками – зверніться до служби у справах дітей.

Ø Якщо потрібна юридична допомога – зверніться до Центрів безоплатної правової допомоги. Юристи можуть допомогти із розлученням та захистом майнових прав.